Я живу спогадами
Сніжана Ворон
Я живу спогадами, Малюю пейзажі червоними фарбами. Я вся візерунками ряснію, І розум мій стає ясніє... Пам'ятаю, як щаслива я була, Однак це почуття я вже забула... Тепер багато в мене шрамів, Вся потонула я у роздумах. Більше мені не світить сонце, Воно баче моє розбите серце... Йому мене шкода... Давно покинула мене свобода... Я погрязла у думках, Не тримаю вже себе в руках. Час пливе, Це для мене стає все рокове. Моя любов стоїть на даху... Я дивлюсь на нього, він вже не жив. Він с собою покінчив, Він життям не дорожив... А я не змогла піти за ним, І він розсіявся, як дим... Тепер на завжди одна, Хоча у душі я вже давно померла...
2023-02-07 08:08:18
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Це прекрасно. Стільки емоцій під час прочитання. Автору мої оплески 👏🔥👏🔥👏
Відповісти
2023-02-07 08:20:37
1
Сніжана Ворон
@Сандра Мей велике дякує🥰. Ваші емоції мотивують мене пимати далі❤️‍🔥
Відповісти
2023-02-07 08:27:45
2
Сніжана Ворон
дякую, я старалась❤️‍🔥
Відповісти
2023-02-07 08:49:51
1
Інші вірші поета
Кому я пишу ці теплі рими? Зламаний король Це мої заплутані відчуття Моя прекрасна любов
Інші поети
Алина
@Alina_Krasnobaeva_
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16076
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3857