Я живу спогадами
Сніжана Ворон
Я живу спогадами, Малюю пейзажі червоними фарбами. Я вся візерунками ряснію, І розум мій стає ясніє... Пам'ятаю, як щаслива я була, Однак це почуття я вже забула... Тепер багато в мене шрамів, Вся потонула я у роздумах. Більше мені не світить сонце, Воно баче моє розбите серце... Йому мене шкода... Давно покинула мене свобода... Я погрязла у думках, Не тримаю вже себе в руках. Час пливе, Це для мене стає все рокове. Моя любов стоїть на даху... Я дивлюсь на нього, він вже не жив. Він с собою покінчив, Він життям не дорожив... А я не змогла піти за ним, І він розсіявся, як дим... Тепер на завжди одна, Хоча у душі я вже давно померла...
2023-02-07 08:08:18
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Це прекрасно. Стільки емоцій під час прочитання. Автору мої оплески 👏🔥👏🔥👏
Відповісти
2023-02-07 08:20:37
1
Сніжана Ворон
@Сандра Мей велике дякує🥰. Ваші емоції мотивують мене пимати далі❤️‍🔥
Відповісти
2023-02-07 08:27:45
2
Сніжана Ворон
дякую, я старалась❤️‍🔥
Відповісти
2023-02-07 08:49:51
1
Інші вірші поета
Мій нещасний кат Це мої заплутані відчуття Хто ми? Я - не всі
Інші поети
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1779
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2676