Ненависть

Сніжана Ворон

Ненависть сильна була у мене, А серце сповнював несамовитий сум. Це все до мене знов порине І покине мене мій розум. Кажуть, що ненавидіти легко, А ви пробували так жити? Твоя надія на спокій десь далеко, І приходе янгол помсти. Та ти смілив не будеш І життя позбавити не можна! Голос серця ти почуєш, Душа позбавити когось життя не спроможна, Вона вперто буде тобі кричати, Про те, що ти повинен бути краще! Вона ладна совість твою шукати, Щоб не кинути на призволяще! Ти не знайдеш жорстокої сміливості, Та і забути все не зможеш... Не забудеш, що прогавив такі можливості... Краще було би помститися - сам собі набрешеш! Це все відбувається мов у сні І серце стискає злість. Це все знаходиться в тумані, Та ненависть з тобою вічність. А може перестати на це звертати увагу? Сам до себе відчуєш ти повагу. Помста - не завжди кращій варіант, Це перетвориться на фоліант. Життя дуже коротке, Щоб жити весь час з ненавистю. Бажання людей хитке, Краще довіряй своєму серцю, Воно - чисте, Краще, хай буде воно таке. Душі своїй вірте! І все в твоєму житті стане інакше, І повага до самого себе буде, І виповняться надії . Свободу відчуєш ти у грудях, І, можливо, покинуть твоє життя лиходії.

2023-05-04 06:12:52

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сніжана Ворон

я пробувала)

Відповісти

2023-05-04 15:21:23

1

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3100

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12012