Ненависть
Ненависть сильна була у мене, А серце сповнював несамовитий сум. Це все до мене знов порине І покине мене мій розум. Кажуть, що ненавидіти легко, А ви пробували так жити? Твоя надія на спокій десь далеко, І приходе янгол помсти. Та ти смілив не будеш І життя позбавити не можна! Голос серця ти почуєш, Душа позбавити когось життя не спроможна, Вона вперто буде тобі кричати, Про те, що ти повинен бути краще! Вона ладна совість твою шукати, Щоб не кинути на призволяще! Ти не знайдеш жорстокої сміливості, Та і забути все не зможеш... Не забудеш, що прогавив такі можливості... Краще було би помститися - сам собі набрешеш! Це все відбувається мов у сні І серце стискає злість. Це все знаходиться в тумані, Та ненависть з тобою вічність. А може перестати на це звертати увагу? Сам до себе відчуєш ти повагу. Помста - не завжди кращій варіант, Це перетвориться на фоліант. Життя дуже коротке, Щоб жити весь час з ненавистю. Бажання людей хитке, Краще довіряй своєму серцю, Воно - чисте, Краще, хай буде воно таке. Душі своїй вірте! І все в твоєму житті стане інакше, І повага до самого себе буде, І виповняться надії . Свободу відчуєш ти у грудях, І, можливо, покинуть твоє життя лиходії.
2023-05-04 06:12:52
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сніжана Ворон
я пробувала)
Відповісти
2023-05-04 15:21:23
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2742
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3170