САЛЬВАДОР ДАЛІ, ПОСТІЙНІСТЬ ПАМ'ЯТІ
Мій пензлик гуляю по полотну, Я хочу намалювати щось дивовижне. Час швидко плине - Це нагадує мою труну. Ні! Ніяких рівних ліній! Час не любе рутину. І хай це життя покриє іній, Я не відчую від цього своєї провини. О! Порівняю час з плавленим сиром! Він розтікається, куди хоче! Він править світом, Про долю нашу шепоче. Хай цю картину знають усі, Хай сенс її глибокий бачать! Час постане у всій своїй красі, Смерть і життя поряд мовчать. О боже, ця картина повна сенсу! Але на розуміння не буде шансу. Люди тікають від правди, Та хай ця картина залишиться назавжди!...
2023-10-20 05:32:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1351
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1353