Відьма
Всі довкола оминають,
Навіжену відьму ту.
Доки трави та збирає,
Вітром в полі на льоту.
-Гей, дівчисько!- десь гукають,
-Наздоганяють вже літа,
Твоя мудрість десь блукає,
Здавна вже вона зітха!
В житті досить я спіткалась,
Щоб зважати на роки.
Тай мітла лиш розігналась,
Дарма часу на плітки.
Треба зілля ще зварити,
І закляттям закріпить.
Чортенят ним напоїти,
І господаря гори.
Заховаю світло чаш,
Дурману я наберу.
Поспішаю я на шабаш!
Кращих відьом там зберу!
02.11.2020
2
0