Аматор
Катя Степанова
Я впевнена була завжди, Що пише серце — а не розум, Не віднайде рука сліди, Що досвід залишав за возом Дипломами що слав в дорозі. Отож аматор я серед громади, Скував Морфей своїм гіпнозом, Під солов’їні серенади, Вкладав думки дороговказом, Як муза, над моїм чолом. Римують почуття склади, Запалить мрія хитку прозу. Мою хоробрість у рядки, Заманять ароматом грози, Бузку й духмяної мімози. Не «метрики», і наголосів влади, Я не боюсь! І так відразу Не зможеш риму розпізнати, Ну що ж, я проковтну образу. Не стану гаяти я часу, Щоб вчитися творить балади. І строфіка веде до сказу. Невже й Гомерові «аркади», Елладу створять так відразу, Невже творив він від наказу. В моїх віршах хтось бачить вади, І не пишу я в ритмі джазу. Вельмож не слухаю поради, І без овацій арбітражу, Натхненна лиш безсонням часу.
2020-11-02 16:35:51
2
0
Інші вірші поета
Краса природи Осіння жінка Відьма Спогади
Інші поети
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1494