Спогади
Лиш дотиком, миттєвим, ледь помітним,
Ти змусиш відчуття мої збудить.
Палким бажанням ти будеш заповітним,
Тієї ночі, що тривала мить.
І відголоском ті слова відчула,
Коли лишилась на одинці, в самоті.
Немов обійми я ковдру одягнула,
І знов примарою розтану в темноті.
Твої вуста вогнем мене спалили,
Та шкіра вкрилась перлами роси.
Нервові імпульси ми разом оголили,
Злились синхронно наші голоси.
2020-11-02 16:41:44
1
0