Душа

Світлана Мелашич

Палить душу роса, І сонце так пізно встає. Розбуди ти ще раз небеса, І ще раз хай душа запалає. Хай кулі сталеві Знітяться в полум'ї серця. На землі цій не завжди в обмані Завмирає навіки душа. Ковзається зірка рождення По замерзлому небу, І святки дзвенять ностальгічно. Все нагадалося: І те, що вже давно забути треба. І ніч рождення дасть язик Тим, що німотою мучилися віки. Хай плаче горе, І заговорить в утробі немовля, І забринять у небі зорі, Ще раз воскресне хай Оновлене життя. Комети хвостами Зшивають молочні шляхи. І місяць бреде до сонця покоями Міняти ніч на день. Міняти іскру на уламок душі Зорі спішать на межі. І всесвіт спішить єднати Чорне і червоне, Міняючи різнобарв'я ниток душі. І янгол перший Діоніс Веде в полоні вперше пізнаної муки. І ти єднання всіх дзеркал Наповнених свідомістю і часом. П'янкий , величний обеліск чуття, Ідеш по вічності, Несеш свою багатогранну мить. Та нескінченна мить, Що в чаші часу мілісекунду спить, І три секунди поїть душу. І ти гориш: Осколком свідомого бажання Днини. І хай оточують тебе міліарди людей І служителів вічного часу, Ти з ними уламок єдиної грані У чаші мінливих ідей.

2021-01-24 10:04:55

5

0

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10423

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1466