Той день
...Той день минув... І стала ніч сліпа. Почуй! І вслухайся в слова: Історія людей, Тих, що були, і вже нема. Колись і ми ввілляємось В просто слово... Історія людей: Історія зі святості й пороку; І не поступиться той день ні кроку... Той день, що впав сьогодні На твоє ясне чоло. І ти тепер єство, що стрепенулось, Тихо, й знов, в утробі майбуття: Тепер, під пісні зір вестиме в вічність, Той день, малюючи тебе крізь забуття... ...Той день єси і юний, і старий, Мов его Бога. Коли в колиску положив, Коли в труну проводив. ...І був той день німий, І ніч сліпа була йому до пари, І як ті двоє переспали В печері неба голубій, І пара духів-голубів Упала ним на груди: Каїн і Авель. І перший їх дім, І перші сльози, І перший сміх Крізь верболози; В наш дім німий, у нашу хату, землю нашу... І в ніч сліпу, у нашу ніч... Той день, коли була свята вагіна, І зводилися храми для повій, І падали у сніг крихкий Умерлі на очах тяжкого колізею; І як горіли відьми на чумному вогнищі; Душилися "не люде" під тупіт Кроків ідолів живих... І виживали Бога ради, і Чорта ради, І ради дня, - німого дня. І зачиналися під світло зір: І прозрівала ніч, і були зорі їй за очі... ...І в шостий день творінь Світанок розбудив Од холоду нічного, і од химерних І блаженних снів Живих... І ми родились у світанок, І йшли у той же самий день... ...Історія людей...
2021-01-25 19:34:54
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2764
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1369