Той день
...Той день минув... І стала ніч сліпа. Почуй! І вслухайся в слова: Історія людей, Тих, що були, і вже нема. Колись і ми ввілляємось В просто слово... Історія людей: Історія зі святості й пороку; І не поступиться той день ні кроку... Той день, що впав сьогодні На твоє ясне чоло. І ти тепер єство, що стрепенулось, Тихо, й знов, в утробі майбуття: Тепер, під пісні зір вестиме в вічність, Той день, малюючи тебе крізь забуття... ...Той день єси і юний, і старий, Мов его Бога. Коли в колиску положив, Коли в труну проводив. ...І був той день німий, І ніч сліпа була йому до пари, І як ті двоє переспали В печері неба голубій, І пара духів-голубів Упала ним на груди: Каїн і Авель. І перший їх дім, І перші сльози, І перший сміх Крізь верболози; В наш дім німий, у нашу хату, землю нашу... І в ніч сліпу, у нашу ніч... Той день, коли була свята вагіна, І зводилися храми для повій, І падали у сніг крихкий Умерлі на очах тяжкого колізею; І як горіли відьми на чумному вогнищі; Душилися "не люде" під тупіт Кроків ідолів живих... І виживали Бога ради, і Чорта ради, І ради дня, - німого дня. І зачиналися під світло зір: І прозрівала ніч, і були зорі їй за очі... ...І в шостий день творінь Світанок розбудив Од холоду нічного, і од химерних І блаженних снів Живих... І ми родились у світанок, І йшли у той же самий день... ...Історія людей...
2021-01-25 19:34:54
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2056
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3382