Вірш присвячений всім жертвам зґвалтувань та дітям, які мали нешастя зачатися від насильників

Світлана Мелашич

(18+)
Вірш присвячений всім жертвам зґвалтувань та дітям, які мали нешастя зачатися від насильників (Моя історія не така страшна. Читайте її в блозі) Ти клянись собі не плакати, кожна українська Бондарівно! коли тебе зґвалтовано, коли поглумлена твоя печаль, все ж ти живи, бо ти - є ти. І неповторне імення - це в Всесвіті. Ти в віках - мов символ Перемоги, о, Шевченківська Мадонно! Ніхто ніколи насильно, не візьме мене й мою Україну! Не із чиєї сторони! І будуть святими: ізмучене серце й вагіна, тієї, що від ката зуміла любити дитя. А я жива, і буду дуже я щаслива. Бо заслуговую як і вона - щастя. О, Богородице, пригорни до серця, моє і українок змучене життя. Благослови у світ приходити дітей Не схожими на катів. Утри їх сльози, і даруй спасіннє. Я витерпіла глум, я сильна!!! Віднині виживе, кожна, українська Бондарівна! Він зґвалтував мене, не токнувши мого тіла. Він, просто, виставляв беззахисність на глум. Та вільна я, у світі глуму й божевілля! Мене не скорить злісний сум. О, птахи неба, гляньте Богу в очі. скажіть йому, що діти пали жертвою. Що в абортаріях і їх ізмучені тіла. А як же кат і кат? Коли ж їм буде по заслузі? Мені і людям, тих дітей шкода. О, не губіть їх, невинні світлі, душі. І не виніть жінок в розпусті!!! Зґвалтовані жінки, - не жертв вина. І діти їх, не винні в злочинах батьків. А Україна в нас одна, і на Голгофі. І на Голгоф - і праведність Христа! О, світ, не дай моїй Вкраїні вмерти. Для того, я продовжую вірші Тараса! Все діти-діти, змучені жінки. І смерті сильного і мужнього захисника. В Купальську ніч пливуть вінки... Ти клянись собі не плакати, кожна українська Бондарівно! коли тебе зґвалтовано, коли поглумлена твоя печаль.

2024-01-26 19:13:16

1

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2589

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1170