Вірш присвячений всім жертвам зґвалтувань та дітям, які мали нешастя зачатися від насильників
(18+)
Вірш присвячений всім жертвам зґвалтувань та дітям, які мали нешастя зачатися від насильників (Моя історія не така страшна. Читайте її в блозі) Ти клянись собі не плакати, кожна українська Бондарівно! коли тебе зґвалтовано, коли поглумлена твоя печаль, все ж ти живи, бо ти - є ти. І неповторне імення - це в Всесвіті. Ти в віках - мов символ Перемоги, о, Шевченківська Мадонно! Ніхто ніколи насильно, не візьме мене й мою Україну! Не із чиєї сторони! І будуть святими: ізмучене серце й вагіна, тієї, що від ката зуміла любити дитя. А я жива, і буду дуже я щаслива. Бо заслуговую як і вона - щастя. О, Богородице, пригорни до серця, моє і українок змучене життя. Благослови у світ приходити дітей Не схожими на катів. Утри їх сльози, і даруй спасіннє. Я витерпіла глум, я сильна!!! Віднині виживе, кожна, українська Бондарівна! Він зґвалтував мене, не токнувши мого тіла. Він, просто, виставляв беззахисність на глум. Та вільна я, у світі глуму й божевілля! Мене не скорить злісний сум. О, птахи неба, гляньте Богу в очі. скажіть йому, що діти пали жертвою. Що в абортаріях і їх ізмучені тіла. А як же кат і кат? Коли ж їм буде по заслузі? Мені і людям, тих дітей шкода. О, не губіть їх, невинні світлі, душі. І не виніть жінок в розпусті!!! Зґвалтовані жінки, - не жертв вина. І діти їх, не винні в злочинах батьків. А Україна в нас одна, і на Голгофі. І на Голгоф - і праведність Христа! О, світ, не дай моїй Вкраїні вмерти. Для того, я продовжую вірші Тараса! Все діти-діти, змучені жінки. І смерті сильного і мужнього захисника. В Купальську ніч пливуть вінки... Ти клянись собі не плакати, кожна українська Бондарівно! коли тебе зґвалтовано, коли поглумлена твоя печаль.
2024-01-26 19:13:16
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10450
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12324