Покинуте щеня
Тетяна
Мале, покинуте щеня, Шукало їжі без кінця. То - тут, то - там, То - тут, то - там. До мене радо підійшло, І кусень хліба узяло. Так важко стало, на душі, За що лишили в самоті? Виходжу з хати, А воно – за мною слідом вже пішло. Так годували – в мами, в мене, Мале покинуте щеня. Лишила, я, його собі, Бо, шкода стало, від душі. То ж будьте, люди, ви добріші, Й не покидайте – цуценят!
2021-05-18 10:55:58
31
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Тетяна
@Настасья Маркозова Дякую)
Відповісти
2021-10-25 16:21:37
Подобається
Яна Шинко
Цей вірш такий милий і від нього так відчувається добро!
Відповісти
2021-11-11 08:49:45
Подобається
Тетяна
@Яна Шинко Дякую.
Відповісти
2021-11-11 09:50:30
Подобається
Інші вірші поета
Зима і птахи Така вже зима Весняне царство квітів Квіти у моїм саду
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2047
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4016