Сніжні зими
Тетяна
Уже, юга завиває, І мете, мете, мете! Та в дитинство повертає, Моє радісне, таке! Ми на санках і на лижах, З кучугур спускались. Руки, ноги замерзали, А, ми, все катались. Прибігали в хату, Грілись коло пічки. Вся одежа мокра, Та й червоні щічки. Зими сніжні, то були, І стійкі морози. Може і тепер — вони. Знов, повернуться — такі!
2021-09-19 11:45:11
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oleg Kotenko
Файно створена українська амосфера, хто не розуміє - мо й не зрозуміє :( Таке...
Відповісти
2021-10-09 22:59:55
Подобається
Тетяна
@Oleg Kotenko Та, зрозуміють, бо написано, досить просто)
Відповісти
2021-10-25 16:32:33
1
Інші вірші поета
Похмурий день з дощем та снігом Кульбаба У моїй малині Моя киця
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3790
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4469