Сніжні зими

Тетяна

Уже, юга завиває, І мете, мете, мете! Та в дитинство повертає, Моє радісне, таке! Ми на санках і на лижах, З кучугур спускались. Руки, ноги замерзали, А, ми, все катались. Прибігали в хату, Грілись коло пічки. Вся одежа мокра, Та й червоні щічки. Зими сніжні, то були, І стійкі морози. Може і тепер — вони. Знов, повернуться — такі!

2021-09-19 11:45:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Oleg Kotenko

Файно створена українська амосфера, хто не розуміє - мо й не зрозуміє :( Таке...

Відповісти

2021-10-09 22:59:55

Подобається

Тетяна

@Oleg Kotenko Та, зрозуміють, бо написано, досить просто)

Відповісти

2021-10-25 16:32:33

Інші вірші поета

Моя киця Чорнобривці Веселі хмаринки Така вже зима

Інші поети

Яна Войвич

@Yana_Voyvych

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

MaggieB

@MaggieB

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2508

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2140