Соловейко в лісі
Тетяна
В лісі, ягоди збирала, А там – вдалині, Пташечка – співала: “Тьох, тьох, тьох тай тьох, тьох, тьох.” Підійшла, я, близько, Соловей щебече – дзвінко. Що, від співу – того, Стало, аж – миліше! Ягідки, швиденько брала, Бо, я теж, із ним співала. Не замітила – коли, Й відерце – набрала. Ягідки мої – чорненькі, Переповнюють – відерце. А маленький, соловейко, Вже, десь “тьохкає” – далеко!
2021-08-26 13:02:14
19
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Oleg Kotenko
@Тетяна пояснив, поправив - маю повагу до Вас та выд Вас натхнення :)
Відповісти
2021-10-26 23:27:43
Подобається
Oleg Kotenko
@Тетяна окрім троллінгу мо шось й нявкну :)
Відповісти
2021-10-26 23:28:27
Подобається
Тетяна
@Oleg Kotenko Дякую)
Відповісти
2021-10-27 18:08:14
Подобається
Інші вірші поета
Похмурий день з дощем та снігом Весна перемагає Така вже зима Веселі хмаринки
Інші поети
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Imperfectone
@bulletproof
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2519
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2554