Вітер - вітерець

Тетяна

Вітер в полі вже гуляє, Все кругом хитає. Льон, волошки і пшеницю, Теж гойдає, наче хвилю. Ой, ти, вітер - вітерець, Ти, є справжній молодець! Хоч, такий, мінливий, Але всім потрібний. Вій тихенько, вітре, По своїх, стежках. Тільки – буревії, Не принось до нас!

2021-07-17 11:18:47

Інші вірші поета

В небі ластівки Журба Кури Важке сучасне життя

Інші поети

alia gala

@galaalia

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@tatanapigan

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2502

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1355