Не хочу...
Я більш не хочу відчувати біль. Він не приніс мені й хвилини щастя. Якби ж я знала свою власну ціль, То може б мріяла, що щось та й вдастся. Я більш не хочу бути гірше всіх. Чому повинна я завжди страждати? Чому я чую завжди лише сміх, Але його мені лишається жадати? Я більш не хочу чути ті плітки, Які з'являються без жодної причини. І я не хочу бігати віки Від свого страху. Хай він відпочине... Я більш не хочу дихати ось цим. Це не повітря. Ми його убили. І я не буду знов для вас ніким. І не важливо, що б ви говорили. Я більш не хочу знати про людей Те особисте. Що для них важливо. І я не хочу більш відводити очей. Я буду споглядати все сміливо! ~10.06.2018~
2018-06-10 17:34:37
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KilckaInTomato
Ето смело...
Відповісти
2018-06-10 19:07:04
1
Сумна Королева
Дякую. Вам також)
Відповісти
2018-06-10 19:25:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4840
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2542