Не хочу...
Я більш не хочу відчувати біль. Він не приніс мені й хвилини щастя. Якби ж я знала свою власну ціль, То може б мріяла, що щось та й вдастся. Я більш не хочу бути гірше всіх. Чому повинна я завжди страждати? Чому я чую завжди лише сміх, Але його мені лишається жадати? Я більш не хочу чути ті плітки, Які з'являються без жодної причини. І я не хочу бігати віки Від свого страху. Хай він відпочине... Я більш не хочу дихати ось цим. Це не повітря. Ми його убили. І я не буду знов для вас ніким. І не важливо, що б ви говорили. Я більш не хочу знати про людей Те особисте. Що для них важливо. І я не хочу більш відводити очей. Я буду споглядати все сміливо! ~10.06.2018~
2018-06-10 17:34:37
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KilckaInTomato
Ето смело...
Відповісти
2018-06-10 19:07:04
1
Сумна Королева
Дякую. Вам також)
Відповісти
2018-06-10 19:25:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9087
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3973