Ніч
Настала ніч. Вже місяць ясно світить. І хмар неначе й зовсім не було! Перед очима світлі зорі, наче квіти. На тлі небес зіркове поле зацвіло. Мені не хочеться лежати в самотині Коли така краса там, за вікном. Я не злякаюся цієї пізньої години. Мене накриє ніч м'якесеньким крилом. Я вийду з дому й піду по дорозі, Освіченій яскравим світлом зір. Немає місця у моїй душі тривозі. Хоч так і тихо, ночі ти повір. Весь світ затих. Не чути співу пташок. І не сміються діти, граючись в квача. Не видно в полі бІленьких ромашок. Десь спить у нірці з мамою зайча. А я іду і йду спокійно по дорозі. Мені не спиться. Хоча ніч уже прийшла. Я зупинитися тепер уже невзмозі. Таку красу і тишу поряд я знайшла... ~ 13.05.2018 ~
2018-05-13 10:10:24
19
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Відьма
Гарно))
Відповісти
2018-06-12 18:29:06
1
Сумна Королева
Відповісти
2018-06-12 18:29:36
1
О Брама
Дуже приємний вірш!
Відповісти
2024-08-15 08:05:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1578
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1414