Ніч
Настала ніч. Вже місяць ясно світить. І хмар неначе й зовсім не було! Перед очима світлі зорі, наче квіти. На тлі небес зіркове поле зацвіло. Мені не хочеться лежати в самотині Коли така краса там, за вікном. Я не злякаюся цієї пізньої години. Мене накриє ніч м'якесеньким крилом. Я вийду з дому й піду по дорозі, Освіченій яскравим світлом зір. Немає місця у моїй душі тривозі. Хоч так і тихо, ночі ти повір. Весь світ затих. Не чути співу пташок. І не сміються діти, граючись в квача. Не видно в полі бІленьких ромашок. Десь спить у нірці з мамою зайча. А я іду і йду спокійно по дорозі. Мені не спиться. Хоча ніч уже прийшла. Я зупинитися тепер уже невзмозі. Таку красу і тишу поряд я знайшла... ~ 13.05.2018 ~
2018-05-13 10:10:24
19
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Відьма
Гарно))
Відповісти
2018-06-12 18:29:06
1
Сумна Королева
Відповісти
2018-06-12 18:29:36
1
Володимир Брама
Дуже приємний вірш!
Відповісти
2024-08-15 08:05:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2441
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2420