Дивна благодать
В розáрію де вічна слава, І незліченна кількість вицвівших картин... минулих, кращих днів. Віроломний, самотній... туман, В день сонячного рівнодення, обпоює солодким медовим лікером, маленьких докучливих жовтих жучків. В розáрію, в комірках повних пилу, забута таємниця відчайдушно прагне віднайти... блаженний, тихий, спокій свій. А ти гуляєш по лабіринтах, темної незнаної душі, вся оповита маревом блакитним, мов та сирена з моїх мережевно дивакуватих снів. В глибоких темно-синіх океанах, заманюєш в свої тенета, галети повні, сивих спраглих моряків. І їх життя для тебе цінності не має, хоча... я б не сказав таке, про ті масивні кораблі, з їх чудернацькими вітрилами на щоглі. Тебе напевно сильно манять, історії тих хитрих дикунів? Тканин заморських повна шафа, і в холодильнику підвіски та сережки золоті, медалі, нагороди й скандинавські руни на монетах, не полишають спроб залишити тебе на самоті. А ти з тих хто вірні марнославству, І на війну несеш лопати та хрести, бо тільки серце в злагоді із розумом холодним, Відкриє те, що вічно прячеться в пітьмі.
2023-09-19 19:58:13
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2359
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12124