Останній вечір
(18+)
В руках холодних , келих білого вина , Воно в останній раз приносить насолоду , Очі повні болі й смутку , не так вона уявляла своє життя . Сама в кімнаті та й в цілім світі , давно програла цю війну . Вона заручниця його холодного серця , руки в кайданах а очі в сльозах , ось такий подарунок за її кохання . Життя її давно залежить не від неї , вона добровільно віддала його в руки чужака . Розірвана душа , розірване і тіло посеред лісу холодного лежить , такий кінець вона не вибрала , але так вирішила завершити життя . Ніхто її не памятає , про неї всі забули вмить . Лише холодний вітер над тілом кружляє , оплакує її . Ось так буває в нашому житті .
2021-11-28 12:32:03
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Сумно але КРАСИВО ✨
Відповісти
2021-12-11 06:12:37
2
Tianna Mase_
Відповісти
2021-12-11 22:20:33
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1507
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3773