Осіння лихаманка
Людина сіра і суха, в очах туман і трохи пилу. От би дощу... осіннього, хоча б на мить і загорнути плечі в теплий східний вітер. Якби напевне знала, що точно повернусь, в ту тиху гавань, безтурботну мить, То чи залишила на вулиці самотні ліхтарі що на одинці роздивлялись срібні зорі ? Дослухала б вечірній спів маленьких цвіркунів ? Та... чи вдихала б так жадібно п'янке тяжке повітря, наскрізь просякнуте згорілим жовтим листям. Чи йшла б по світу не дивлячись вперед, і несучи в торбині свіжий смуток, сховала б гостру правду в пахощах вечірнього саду, де моїм свідком став би старий сліпий місяць...
2023-09-18 17:47:31
4
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15880
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5108