У полоні життя ....

Tianna Mase_

(18+)
Я бачила як тумані люди пропадають , Як йдуть із дому і більше не приходять . Як під дощем холодним душу омивають , змиваючи душевну біль і бруд . Я бачила як великі уми в буденності тонули , І як слабкі підімалися з колін . Як безталанні відомими ставали , І як талановиті самотні помирали . Я бачила як душу розривають, а потім рани спиртом промивають . Як слабкі ще слабших ображають . І як дітей на вулицях, самотніх покидають А потім все життя страждають , як діти так, і батьки . Я... я відчувала як митці гострим лезом по тілу малюють , картини створюють свої , Як замість фарби , кров'ю портрети вимальовують в темряві нічній . Я відчувала страх і біль , тих юнаків які літати вчились , Які летіли головою вниз і були раді що нарешті все скінчилось . Я бачила сльози й чула крики матерів , які дітей пережили й поховали . Чула молитви зневірених , і тих хто вірить . Говорила з тими хто за правду віддав життя . І з тими хто з легкістю свої слова продали. Жодна душа не хотіла так жити , Спасіння прагнули вони . З вірою в серці життя залишали , Думали що нарешті вийшли з гри . Тут висновок лише один , Ми так і залишимося у полоні , Це замкнене коло : Народження - смерть Смерть - народження І звідси вийти не зможемо ніколи .

2021-11-08 14:55:19

6

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Maria

Обожнюю ваші вірші 👏✨

Відповісти

2021-11-09 12:11:49

2

Tianna Mase_

@Maria Дякую ❤

Відповісти

2021-11-09 12:12:45

2

Tianna Mase_

дуже дякую за конструктивний коментар 😉

Відповісти

2023-01-21 14:10:19

1

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1506

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3857