У полоні життя ....
(18+)
Я бачила як тумані люди пропадають , Як йдуть із дому і більше не приходять . Як під дощем холодним душу омивають , змиваючи душевну біль і бруд . Я бачила як великі уми в буденності тонули , І як слабкі підімалися з колін . Як безталанні відомими ставали , І як талановиті самотні помирали . Я бачила як душу розривають, а потім рани спиртом промивають . Як слабкі ще слабших ображають . І як дітей на вулицях, самотніх покидають А потім все життя страждають , як діти так, і батьки . Я... я відчувала як митці гострим лезом по тілу малюють , картини створюють свої , Як замість фарби , кров'ю портрети вимальовують в темряві нічній . Я відчувала страх і біль , тих юнаків які літати вчились , Які летіли головою вниз і були раді що нарешті все скінчилось . Я бачила сльози й чула крики матерів , які дітей пережили й поховали . Чула молитви зневірених , і тих хто вірить . Говорила з тими хто за правду віддав життя . І з тими хто з легкістю свої слова продали. Жодна душа не хотіла так жити , Спасіння прагнули вони . З вірою в серці життя залишали , Думали що нарешті вийшли з гри . Тут висновок лише один , Ми так і залишимося у полоні , Це замкнене коло : Народження - смерть Смерть - народження І звідси вийти не зможемо ніколи .
Я бачила як тумані люди пропадають , Як йдуть із дому і більше не приходять . Як під дощем холодним душу омивають , змиваючи душевну біль і бруд . Я бачила як великі уми в буденності тонули , І як слабкі підімалися з колін . Як безталанні відомими ставали , І як талановиті самотні помирали . Я бачила як душу розривають, а потім рани спиртом промивають . Як слабкі ще слабших ображають . І як дітей на вулицях, самотніх покидають А потім все життя страждають , як діти так, і батьки . Я... я відчувала як митці гострим лезом по тілу малюють , картини створюють свої , Як замість фарби , кров'ю портрети вимальовують в темряві нічній . Я відчувала страх і біль , тих юнаків які літати вчились , Які летіли головою вниз і були раді що нарешті все скінчилось . Я бачила сльози й чула крики матерів , які дітей пережили й поховали . Чула молитви зневірених , і тих хто вірить . Говорила з тими хто за правду віддав життя . І з тими хто з легкістю свої слова продали. Жодна душа не хотіла так жити , Спасіння прагнули вони . З вірою в серці життя залишали , Думали що нарешті вийшли з гри . Тут висновок лише один , Ми так і залишимося у полоні , Це замкнене коло : Народження - смерть Смерть - народження І звідси вийти не зможемо ніколи .
2021-11-08 14:55:19
6
5