У полоні життя ....

Tianna Mase_

(18+)
Я бачила як тумані люди пропадають , Як йдуть із дому і більше не приходять . Як під дощем холодним душу омивають , змиваючи душевну біль і бруд . Я бачила як великі уми в буденності тонули , І як слабкі підімалися з колін . Як безталанні відомими ставали , І як талановиті самотні помирали . Я бачила як душу розривають, а потім рани спиртом промивають . Як слабкі ще слабших ображають . І як дітей на вулицях, самотніх покидають А потім все життя страждають , як діти так, і батьки . Я... я відчувала як митці гострим лезом по тілу малюють , картини створюють свої , Як замість фарби , кров'ю портрети вимальовують в темряві нічній . Я відчувала страх і біль , тих юнаків які літати вчились , Які летіли головою вниз і були раді що нарешті все скінчилось . Я бачила сльози й чула крики матерів , які дітей пережили й поховали . Чула молитви зневірених , і тих хто вірить . Говорила з тими хто за правду віддав життя . І з тими хто з легкістю свої слова продали. Жодна душа не хотіла так жити , Спасіння прагнули вони . З вірою в серці життя залишали , Думали що нарешті вийшли з гри . Тут висновок лише один , Ми так і залишимося у полоні , Це замкнене коло : Народження - смерть Смерть - народження І звідси вийти не зможемо ніколи .

2021-11-08 14:55:19

6

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Maria

Обожнюю ваші вірші 👏✨

Відповісти

2021-11-09 12:11:49

2

Tianna Mase_

@Maria Дякую ❤

Відповісти

2021-11-09 12:12:45

2

Tianna Mase_

дуже дякую за конструктивний коментар 😉

Відповісти

2023-01-21 14:10:19

1

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1537

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1098