Проклята зима
Слізьми омита вся земля. До небес здіймається душа. Завжди панує тут тепер зима. Вже Богом проклята війна. Бо невинних зупинилися серця, Коли в наш дім постукала біда І в боротьбі закінчилось їх життя. Їх назавжди вже забрали небеса. І сльози ллються без кінця, Бо поруч коханих вже нема. Цих ран, незагоять вже слова І біль невчухне, поки йде війна. Лиш про одне молю я небеса, Щоб закінчилась вже ця війна. І ми змогли почати все з нуля, А перемога зігріла наші всі серця
2024-02-07 17:24:15
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13291
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2792