Проклята зима
Слізьми омита вся земля. До небес здіймається душа. Завжди панує тут тепер зима. Вже Богом проклята війна. Бо невинних зупинилися серця, Коли в наш дім постукала біда І в боротьбі закінчилось їх життя. Їх назавжди вже забрали небеса. І сльози ллються без кінця, Бо поруч коханих вже нема. Цих ран, незагоять вже слова І біль невчухне, поки йде війна. Лиш про одне молю я небеса, Щоб закінчилась вже ця війна. І ми змогли почати все з нуля, А перемога зігріла наші всі серця
2024-02-07 17:24:15
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4167
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4058