Вогонь
Анна Топтун
Вогонь ще палає. Вогонь ще не згас. Вогонь нам співає. Співає про нас. Про свободу надій і силу чудес, Коли за вікном лиш біль і стрес. Вогонь, що у серці. Вогонь назавжди. Він нас рятує від страшної орди, Що прийшла, принесла всім нам біди, Тяжкі на серці навіки лишивши сліди. Вогонь без краю і без якоїсь мети. Завжди там, де треба світла вогні. В час, коли темрява накрила всі сни Його берегти треба в страшні ці дні Вогонь не шукає нічиїх координат Там, де в полі лежить тихо солдат Принесе рідний лиш йому аромат Та згадку далеку про рідний край
2023-09-16 21:39:38
1
0
Інші вірші поета
Подаруй нам Господи життя Спогади Коли здається... Тихий шепіт
Інші поети
Heba Na
@hebaNa
Lilya Foxyyy
@LillyFox
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2375
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5713