Вогонь
Анна Топтун
Вогонь ще палає. Вогонь ще не згас. Вогонь нам співає. Співає про нас. Про свободу надій і силу чудес, Коли за вікном лиш біль і стрес. Вогонь, що у серці. Вогонь назавжди. Він нас рятує від страшної орди, Що прийшла, принесла всім нам біди, Тяжкі на серці навіки лишивши сліди. Вогонь без краю і без якоїсь мети. Завжди там, де треба світла вогні. В час, коли темрява накрила всі сни Його берегти треба в страшні ці дні Вогонь не шукає нічиїх координат Там, де в полі лежить тихо солдат Принесе рідний лиш йому аромат Та згадку далеку про рідний край
2023-09-16 21:39:38
1
0
Інші вірші поета
Три роки зими Сльози дитини Де ж ти там загублене дитя? Шляхи
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Kim Park Yoon
@_Love_Yourself_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11980
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4360