Герой
Гірко плачуть друзі й побратими, Бо їх герой підірвався на міні, Як же тепер розказати дружині, Що не відкриє для неї обійми. Як же сказати, що героя нема І його душу забрали вже небеса. Мить. Дружина зробилась вдова, А син її став тепер напівсирота. Плачуть друзі його на могилі. Не стримують сліз члени родини. Колись мріяв він гуляти на схилі, А тепер вже немає тієї людини. Священник у рясі скаже слова Про спокій душі і тихе життя, Яке за хвилину забрала війна Назад вже герою нема вороття
2023-03-04 04:13:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2477
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5474