Тихий шепіт
Тихий шепіт осіннього дощу Розкаже все, про ту лиху зиму Коли  вночі, зупиняти мусили орду Тоді зловісний грім приніс біду З жаху чорний зібраний букет Зруйнував останній мирний день Ніхто тепер не виходить на паркет Ніхто не співає більше тут пісень Посмішки зійшли з облич людей Птахів не чутно, навіть вітер стих Посеред тих страшних ночей Чутно лиш дощ із наших сліз гірких Червоні ріки і жах посеред хмар Привів сюди скажений, дикий кат А ми згадуємо рідний наш Кобзар Коли стріляє кат по нас з гармат Одного той жорстокий кат не знав Що сильний й вільний тут живе народ І волю він свою понад усе завжди кохав Не відмовиться він ніколи від своїх свобод
2022-12-04 09:18:21
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3203
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2672