Тихий шепіт
Тихий шепіт осіннього дощу Розкаже все, про ту лиху зиму Коли  вночі, зупиняти мусили орду Тоді зловісний грім приніс біду З жаху чорний зібраний букет Зруйнував останній мирний день Ніхто тепер не виходить на паркет Ніхто не співає більше тут пісень Посмішки зійшли з облич людей Птахів не чутно, навіть вітер стих Посеред тих страшних ночей Чутно лиш дощ із наших сліз гірких Червоні ріки і жах посеред хмар Привів сюди скажений, дикий кат А ми згадуємо рідний наш Кобзар Коли стріляє кат по нас з гармат Одного той жорстокий кат не знав Що сильний й вільний тут живе народ І волю він свою понад усе завжди кохав Не відмовиться він ніколи від своїх свобод
2022-12-04 09:18:21
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3938
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2574