Тихий шепіт

Анна Топтун

Тихий шепіт осіннього дощу Розкаже все, про ту лиху зиму Коли вночі, зупиняти мусили орду Тоді зловісний грім приніс біду З жаху чорний зібраний букет Зруйнував останній мирний день Ніхто тепер не виходить на паркет Ніхто не співає більше тут пісень Посмішки зійшли з облич людей Птахів не чутно, навіть вітер стих Посеред тих страшних ночей Чутно лиш дощ із наших сліз гірких Червоні ріки і жах посеред хмар Привів сюди скажений, дикий кат А ми згадуємо рідний наш Кобзар Коли стріляє кат по нас з гармат Одного той жорстокий кат не знав Що сильний й вільний тут живе народ І волю він свою понад усе завжди кохав Не відмовиться він ніколи від своїх свобод

2022-12-04 09:18:21

Інші вірші поета

Спитаєш і скажу А він там десь... Символи болю Новини

Інші поети

Light This World

@LightThisWorld

7Bloody

@7Bloody

Catastrophe

@catastrophespoetry

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2232

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3324