Білий птах
Анна Топтун
Білий птах з далеких країв Пролетів сотні й тисячі миль. Знов прийшов до нас на поріг, Не злякався і чорних цих хвиль. Він створений з наших надій. Летить з силою всіх наших мрій. Не боїться він полярних вітрів І навіть штормових цих морів. Морів із сліз простих матерів, Які втратили коханих синів. Їх біль описати невистачить слів. Він нам мир приніс крилах своїх. Скоро він переступить поріг, Тоді зникне грім з наших полів. Білий птах той до нас прилетів, Щоб повсюди наш стяг майорів.
2022-12-14 19:12:45
4
0
Інші вірші поета
Пекло на землі Стихи Де ж ти там загублене дитя? Народе мій!
Інші поети
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
Kayla Faith
@KaylaFaith48
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6018
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2738