Зірки
Я піднімусь метеликом до неба І порахую там всі оті зірки Мені нічого більшого й не треба Лиш би вони завжди були І на моєму тернистому шляху Щоб поруч були вони зі мною Щоб не знала я в житті страху Всім дарувала посмішку свою Бо в душі завжди живе надія Ніколи не гасне віра у життя А коли настане лиха година Не забувала, що я - людина Щоб не раділа я чужій біді Щоночі нагадуйте мені Про те, що я жива людина Щаслива, бо в мене є родина
2020-10-28 23:32:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4754
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3662