Зірки
Я піднімусь метеликом до неба І порахую там всі оті зірки Мені нічого більшого й не треба Лиш би вони завжди були І на моєму тернистому шляху Щоб поруч були вони зі мною Щоб не знала я в житті страху Всім дарувала посмішку свою Бо в душі завжди живе надія Ніколи не гасне віра у життя А коли настане лиха година Не забувала, що я - людина Щоб не раділа я чужій біді Щоночі нагадуйте мені Про те, що я жива людина Щаслива, бо в мене є родина
2020-10-28 23:32:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13191
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2388