Той танець
Тут темно так, нікого тут немає,
Дзеркала сплять, і тиша все співа.
Тут добре так, а музика все грає,
А все навколо неначе ожива.
Тут холодно, і ноги все тремтіли,
Чи то втомилася, чи то від забуття.
Вона ж не зупинялася, бо ноги все хотіли...
Бо з танцю більш немає вороття,
Бо музика все грає і пісня не мовчить,
Бо тиша лиш за межами, мабуть, її уяви,
Бо музику устигла вже напам'ять заучить,
Бо в серці гра мелодія, а розум хоче слави.
Їй це подобалось, а ноги все тремтіли,
Вона все танцювала, а дихала ледь-ледь.
А руки більше падали і більше вже боліли,
Додому ж не хотілося... Не хтілося йти геть.
Дзеркала спали, тиша ж гуля далі.
А темнота собі все світло забира.
А дівчина танцює сама в пустому залі.
А у вікно все білий місяць зазира.
2020-11-21 16:28:10
6
0