Той танець
Тут темно так, нікого тут немає, Дзеркала сплять, і тиша все співа. Тут добре так, а музика все грає, А все навколо неначе ожива. Тут холодно, і ноги все тремтіли, Чи то втомилася, чи то від забуття. Вона ж не зупинялася, бо ноги все хотіли... Бо з танцю більш немає вороття, Бо музика все грає і пісня не мовчить, Бо тиша лиш за межами, мабуть, її уяви, Бо музику устигла вже напам'ять заучить, Бо в серці гра мелодія, а розум хоче слави. Їй це подобалось, а ноги все тремтіли, Вона все танцювала, а дихала ледь-ледь. А руки більше падали і більше вже боліли, Додому ж не хотілося... Не хтілося йти геть. Дзеркала спали, тиша ж гуля далі. А темнота собі все світло забира. А дівчина танцює сама в пустому залі. А у вікно все білий місяць зазира.
2020-11-21 16:28:10
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2430
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6166