Таке життя
Валерія Долінос
«Таке життя», Така цікава фраза, Така стара й нескорена, Як світ. Знов світофор, І знов знайома траса, І знову вишня викидає цвіт, Твоє життя, І ти його володар, Корись й ламай, І не дивись на всіх, З одного погляду, Для когось ти і лодар, Для кого і гульвіса і «шалтай», Та у житті існує така мода, Сьогодні- лодар, Завтра Во- додай.
2018-04-12 18:34:16
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Валерія Долінос
@Артемій Нахімовский , велике дякую, мені дуже приємно)
Відповісти
2018-04-13 04:08:44
Подобається
Артемій Нахімовский
@Валерія Долінос Це я повинен дякувати богу,що народився на Україні.
Відповісти
2018-04-13 04:09:53
1
Артемій Нахімовский
,,Наша пісня не вмре,не загине, буде вічна наша слава,слава України“
Відповісти
2018-04-13 04:10:52
1
Інші вірші поета
Світ диких Від тебе Егоїзм Пестливі слова
Інші поети
Joseph Slowly
@Animuster
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11239
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4104