Таке життя
Валерія Долінос
«Таке життя», Така цікава фраза, Така стара й нескорена, Як світ. Знов світофор, І знов знайома траса, І знову вишня викидає цвіт, Твоє життя, І ти його володар, Корись й ламай, І не дивись на всіх, З одного погляду, Для когось ти і лодар, Для кого і гульвіса і «шалтай», Та у житті існує така мода, Сьогодні- лодар, Завтра Во- додай.
2018-04-12 18:34:16
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Валерія Долінос
@Артемій Нахімовский , велике дякую, мені дуже приємно)
Відповісти
2018-04-13 04:08:44
Подобається
Артемій Нахімовский
@Валерія Долінос Це я повинен дякувати богу,що народився на Україні.
Відповісти
2018-04-13 04:09:53
1
Артемій Нахімовский
,,Наша пісня не вмре,не загине, буде вічна наша слава,слава України“
Відповісти
2018-04-13 04:10:52
1
Інші вірші поета
Про життя Печаль Не треба Стереотипи
Інші поети
Сергій Яремчук
@sergey_yaremchuk28
Ден Щусь
@apocalipt_b
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4911
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5800