У листопаді
листя
впало.
Дерева знічені стояли.
До холодної землі
сумні віти нахиляли -
у траві сухій,
пожухлій
впале листячко шукали.
............
Зграйка спритних горобців
борсалася у калюжі
та побачили здаля,
як дерева-друзі тужать.
Не бувало,
щоб пташки деревам не допомагали!
Тоді,
кмітливі горобці
на паркан рядком сідали...
Дзвінко вони сперечались,
бо план дії розробляли.
Гомінливі горобці
друзів в смутку не лишили.
А, по черзі,
всі дерева
гуртом дружнім облетіли.
І на голих гілочках,
немов, листячко сідали...
Так жартуючи,
швиденько
неприємність ту владнали.
І щосили, горобці
друзів співом розважали.
Під той гомін
Осінь ніжно
сном дерева огортала...
І вони зелене Літо
у дрімоті уявляли...
А вночі
з холодним Вітром
Зима звістку надіслала.
Першим снігом
гілки сплячі
вона тихо присипала.
Та ще вдосвіта пташки
розім'яли свої крила.
І весела зграйка хором
Сонце сонне розбудила!
Воно ж променем своїм
почало сніг прибирати,
бо зарано ще
Зимі
на землі хазяйнувати.
12.11.22