Мистецтво
Марія
Це не кохання, Естетичне задоволення. Хіба кохають люди статуї із глини? Та навіть мармуру. А що ж про картини? Мистецтво, Якому хочеться бути вірним до загину. Тож... Я не кохаю твої очі, Нехай і бачу їх щоночі. І не кохаю твої руки, Нехай не можу їх забути. Я не люблю і губ твоїх, Нехай вони торкаються чужих. Це не любов, Любов, вона інакша. А це - Прихильність до прекрасного. Дивитися, Руками не чіпати. Хіба не це говорять у музеях знаки?
2022-10-21 09:06:47
4
0
Інші вірші поета
Температура самотності Підвіконня - твоя власна сцена Мої думки твоїм голосом Те з чого ми створені
Інші поети
William
@_WILLYY_
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6126
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2139