Мистецтво
Марія
Це не кохання, Естетичне задоволення. Хіба кохають люди статуї із глини? Та навіть мармуру. А що ж про картини? Мистецтво, Якому хочеться бути вірним до загину. Тож... Я не кохаю твої очі, Нехай і бачу їх щоночі. І не кохаю твої руки, Нехай не можу їх забути. Я не люблю і губ твоїх, Нехай вони торкаються чужих. Це не любов, Любов, вона інакша. А це - Прихильність до прекрасного. Дивитися, Руками не чіпати. Хіба не це говорять у музеях знаки?
2022-10-21 09:06:47
4
0
Інші вірші поета
Почуття Очікування Я би сказала що не вмію кохати Температура самотності
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Syram
@Syram
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2084
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1955