Підвіконня - твоя власна сцена
Підвіконня - твоя власна сцена, Танцюєш на ній біля відкритого вікна. Крок у право, крок у ліво, На білому платті пляма від вина. Музика стихла пів години назад, Гості розійшлися ще опівночі. Вже три години ти танцюєш сама. На столах, диванах, десь на восьмому поверсі у Вінниці. Не настільки ти п'яна, бо вино пролила, Чому ж тоді так паморочиться голова... Музикою тобі буде завивання вітру, Попіл твоїх сигарет, розвіє по підлозі протяом. Вкидаєш один за одним окурки у попільничку. Ніби серце не спиниться поки куритимеш, Ти будеш танцювати, немовби стоїш на вуглях, Ніби поки рухаєшся у такт беззвучної пісні - житимеш. Як давно ти забралася на підвіконня, Щоб подивитися як сяє луна? І як довго стоїш з того боку вікна? Страху немає, є тільки вона: Велика, кругла, повна луна, У світлі якої розтанеш сама.
2022-10-20 22:53:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2161
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13220