Kavalkád
Tajtékzik most a csend, Akár a tengeri hullámok. Elveszek a viharban, Hiába figyelném merre tartok, Csakis a köveknek csapódhatok. A köveknek, melyek keményen hárítják Minden egyes próbálkozásom. Azt sem tudom, Mikor kezdődött az égnek szakadása, Mikorra keletkezett a féktelen kavalkád, S mikor kíván továbbállni. Hogy a boldogság apró szikráját Mikor verték el tőlem, ötletem sincsen, Mégsem hagyhatom elveszni egyetlen kincsem. 2O2I.O2.O3. Juhász Viktória
2020-08-05 15:52:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2515
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844