Врятуй
Вікторія Прохоренко
Врятуй мене від темряви, Щоб не жити в ній мені. Бо це так страшно і жахливо. Тут так самотньо, Бо не має людей зовсім, Ні душі. А я тут вже так давно. Для мене час повільно так пливе. Тут ні води ні сонця. Лише думки мої. І від цього так болить щось у нутрі.
2019-01-31 06:26:17
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Прохоренко
@Nadine Tikhonovitch дякую
Відповісти
2020-01-06 22:21:32
1
Сандра Мей
Гарно. Тут ні води ні соня. Можливо ви мали на увазі: Тут ні води, ні сонця. ?
Відповісти
2021-04-13 04:46:22
Подобається
Вікторія Прохоренко
Так дякую
Відповісти
2021-04-13 10:31:21
Подобається
Інші вірші поета
Кімната Сонце освітить Долоня Щастя
Інші поети
GRAFO
@grafo
Cristhell
@soleil
Stárlite
@starlite16
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4298
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3938