Врятуй

Вікторія Прохоренко

Врятуй мене від темряви, Щоб не жити в ній мені. Бо це так страшно і жахливо. Тут так самотньо, Бо не має людей зовсім, Ні душі. А я тут вже так давно. Для мене час повільно так пливе. Тут ні води ні сонця. Лише думки мої. І від цього так болить щось у нутрі.

2019-01-31 06:26:17

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Вікторія Прохоренко

@Nadine Tikhonovitch дякую

Відповісти

2020-01-06 22:21:32

Сандра Мей

Гарно. Тут ні води ні соня. Можливо ви мали на увазі: Тут ні води, ні сонця. ?

Відповісти

2021-04-13 04:46:22

Подобається

Вікторія Прохоренко

Так дякую

Відповісти

2021-04-13 10:31:21

Подобається

Інші вірші поета

Ти моя По справжньому Гори ○А я кохатиму так само

Інші поети

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Mark Barecki

@mark_barecki

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9033

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5674