Розібратися в собі
Хтось любить сонце й теплий вітер, І слухать птахів спів в гаю. Хтось - пасмурні но теплі дні, Які бадьорість тілу надають . А я ... Люблю коли дощі ідуть, Коли гримить і блискавиця небо розрізає, Коли шумлять дерева-ясени, І гнуть до долу віти від негоди. Так я люблю таку погоду! Дивлюсь на все це крізь вікно і говорю сама з собою. З своєю тихою душою. З находжу спокій в цій порі і розбираюсь я в собі. Я розгрібаю той завал, що у моїй душі настав. Я вигрібаю весь непотріб, Образи, злість і пустоту, Що заховалася в куту. Нехай змивають їх дощі І світло стає на душі. І йдуть хай зливи й грім шумить, І блискавка в далі блищить. Нам всім потрібні такі дні, щоб розібратися в собі.
2021-04-09 19:40:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2273
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3011