Розібратися в собі
Хтось любить сонце й теплий вітер, І слухать птахів спів в гаю. Хтось - пасмурні но теплі дні, Які бадьорість тілу надають . А я ... Люблю коли дощі ідуть, Коли гримить і блискавиця небо розрізає, Коли шумлять дерева-ясени, І гнуть до долу віти від негоди. Так я люблю таку погоду! Дивлюсь на все це крізь вікно і говорю сама з собою. З своєю тихою душою. З находжу спокій в цій порі і розбираюсь я в собі. Я розгрібаю той завал, що у моїй душі настав. Я вигрібаю весь непотріб, Образи, злість і пустоту, Що заховалася в куту. Нехай змивають їх дощі І світло стає на душі. І йдуть хай зливи й грім шумить, І блискавка в далі блищить. Нам всім потрібні такі дні, щоб розібратися в собі.
2021-04-09 19:40:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5887
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2921