Так сяк живем та й ок
Ми сидимо, говоримо з тобою Ти знаєш я ... ? Ти залипаєш в телефон, Хоча ні, стривай, Дай відповідь на декілька питань. Я відвернувшись тихо прошепчу, Які у мене очі? Дай відповідь прошу. Заминка десь в хвилину. Ну, а люблю я що? Мрію я про що? Ти очі тихо опускаєш, Нівбіса ти мене не знаєш. Елементарного не помічаєш. Ти звик до мене та не полюбив Ти не цікавився моїм життям й душою Відносини покрилися кригою міцною.
2021-10-19 18:26:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4612
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2319