Так сяк живем та й ок
Vitalisa
Ми сидимо, говоримо з тобою Ти знаєш я ... ? Ти залипаєш в телефон, Хоча ні, стривай, Дай відповідь на декілька питань. Я відвернувшись тихо прошепчу, Які у мене очі? Дай відповідь прошу. Заминка десь в хвилину. Ну, а люблю я що? Мрію я про що? Ти очі тихо опускаєш, Нівбіса ти мене не знаєш. Елементарного не помічаєш. Ти звик до мене та не полюбив Ти не цікавився моїм життям й душою Відносини покрилися кригою міцною.
2021-10-19 18:26:26
2
0
Інші вірші поета
Розібратися в собі Вона Дивачка Демони
Інші поети
Danny
@danny_o91s
Панк
@Juli_Punk
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3296
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3102