Так сяк живем та й ок
Ми сидимо, говоримо з тобою Ти знаєш я ... ? Ти залипаєш в телефон, Хоча ні, стривай, Дай відповідь на декілька питань. Я відвернувшись тихо прошепчу, Які у мене очі? Дай відповідь прошу. Заминка десь в хвилину. Ну, а люблю я що? Мрію я про що? Ти очі тихо опускаєш, Нівбіса ти мене не знаєш. Елементарного не помічаєш. Ти звик до мене та не полюбив Ти не цікавився моїм життям й душою Відносини покрилися кригою міцною.
2021-10-19 18:26:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4702
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972