Так сяк живем та й ок
Ми сидимо, говоримо з тобою Ти знаєш я ... ? Ти залипаєш в телефон, Хоча ні, стривай, Дай відповідь на декілька питань. Я відвернувшись тихо прошепчу, Які у мене очі? Дай відповідь прошу. Заминка десь в хвилину. Ну, а люблю я що? Мрію я про що? Ти очі тихо опускаєш, Нівбіса ти мене не знаєш. Елементарного не помічаєш. Ти звик до мене та не полюбив Ти не цікавився моїм життям й душою Відносини покрилися кригою міцною.
2021-10-19 18:26:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3862
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2649