Банальна собі осінь
Осінь. Листя. Вогко. Краплі прохолодного дощу... Відчуваю вітер , пристрасть Щось під нос собі свищу... Осінь. Листя. Петрикор. Манить біс стрибнуть в калюжу Отаку - брудну й мокру Щб аж очі міг замружить. Подих мій глибокий... Осінь. Листя. Нежить. Вітер грає по моїй душі. Пестить серце муза. І писать сумні вірші не буду Не підвладний більше тузі (:
2020-09-04 22:54:04
7
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1729
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8219