Банальна собі осінь
Осінь.
Листя.
Вогко.
Краплі прохолодного дощу...
Відчуваю вітер , пристрасть
Щось під нос собі свищу...
Осінь.
Листя.
Петрикор.
Манить біс стрибнуть в калюжу
Отаку - брудну й мокру
Щб аж очі міг замружить.
Подих мій глибокий...
Осінь.
Листя.
Нежить.
Вітер грає по моїй душі.
Пестить серце муза.
І писать сумні вірші не буду
Не підвладний більше тузі (:
2020-09-04 22:54:04
7
0