Банальна собі осінь
Осінь. Листя. Вогко. Краплі прохолодного дощу... Відчуваю вітер , пристрасть Щось під нос собі свищу... Осінь. Листя. Петрикор. Манить біс стрибнуть в калюжу Отаку - брудну й мокру Щб аж очі міг замружить. Подих мій глибокий... Осінь. Листя. Нежить. Вітер грає по моїй душі. Пестить серце муза. І писать сумні вірші не буду Не підвладний більше тузі (:
2020-09-04 22:54:04
7
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1537
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8660