Банальна собі осінь
Осінь. Листя. Вогко. Краплі прохолодного дощу... Відчуваю вітер , пристрасть Щось під нос собі свищу... Осінь. Листя. Петрикор. Манить біс стрибнуть в калюжу Отаку - брудну й мокру Щб аж очі міг замружить. Подих мій глибокий... Осінь. Листя. Нежить. Вітер грає по моїй душі. Пестить серце муза. І писать сумні вірші не буду Не підвладний більше тузі (:
2020-09-04 22:54:04
7
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1757
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8046