ALONE

John Sarah

I stumble and wonder alone in this crazy wilderness I call my mind The blazing fears, crazy thoughts and illusions Crushing me each and every second of the day. I find my self wondering here and there In search of an oasis in this desert to quench And put to rest my poor mind, but all I walk into is the dark side of the wilderness full of hallucinations Pricked by thorns of hallucinations I walk full of doubt, fears and pain Determined to find my way back to the old me To escape this shadow I now call myself I keep dreaming, no I should call them The pictures in my mind, of bad things happening to me It's like I have been brainwashed or am I loosing it? I can't help myself cz you control my every move and thought

2018-12-26 11:14:53

Інші вірші поета

REST DEAR AUNTY TOO LATE DARKNESS Regret

Інші поети

Kudirat suleiman

@Kudeerat

_CELESTIAL

@_CELESTIAL

somewhere

@somewhere

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9123

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6280