Божевільні закохані
І полетіли ми за небокрай Кохаємо,чекаємо,мріємо віршами Для нас життя суцільний рай Блукаєм ми забутими стежками Весь світ погас, залишилися ми У пропасть впасти,чи у небо полетіти Та як кохати, пам'ятаємо завжди Родіємо з тобою, наче діти Ми збожеволіли від щастя та кохання П'яніємо від запаху цих хмар І непотрібні сотні слів нам та зітхання Секундочка розлуки- це кошмар Немає меж коханню нашому І вічність ця не надоїсть мені Яка б не була біль та разом ми Прості та божевільні ми закохані. 02.04.2018
2018-03-31 21:55:22
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yulya_Vas
Ах~як завжди неперевершено~
Відповісти
2018-04-02 13:07:12
1
Mene.net
@Yulya_Vas дякую)
Відповісти
2018-04-02 16:50:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4015
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5685