Божевільні закохані

Mene.net

І полетіли ми за небокрай Кохаємо,чекаємо,мріємо віршами Для нас життя суцільний рай Блукаєм ми забутими стежками Весь світ погас, залишилися ми У пропасть впасти,чи у небо полетіти Та як кохати, пам'ятаємо завжди Родіємо з тобою, наче діти Ми збожеволіли від щастя та кохання П'яніємо від запаху цих хмар І непотрібні сотні слів нам та зітхання Секундочка розлуки- це кошмар Немає меж коханню нашому І вічність ця не надоїсть мені Яка б не була біль та разом ми Прості та божевільні ми закохані. 02.04.2018

2018-03-31 21:55:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Yulya_Vas

Ах~як завжди неперевершено~

Відповісти

2018-04-02 13:07:12

Mene.net

@Yulya_Vas дякую)

Відповісти

2018-04-02 16:50:26

Подобається

Інші вірші поета

Любити Задумайся Просто живи Трагедія на Чорнобильській АЕС

Інші поети

Luna

@Moon_Luna_

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Princess Girl

@Princess_life

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5503

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2494