Божевільні закохані

Mene.net

І полетіли ми за небокрай Кохаємо,чекаємо,мріємо віршами Для нас життя суцільний рай Блукаєм ми забутими стежками Весь світ погас, залишилися ми У пропасть впасти,чи у небо полетіти Та як кохати, пам'ятаємо завжди Родіємо з тобою, наче діти Ми збожеволіли від щастя та кохання П'яніємо від запаху цих хмар І непотрібні сотні слів нам та зітхання Секундочка розлуки- це кошмар Немає меж коханню нашому І вічність ця не надоїсть мені Яка б не була біль та разом ми Прості та божевільні ми закохані. 02.04.2018

2018-03-31 21:55:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Yulya_Vas

Ах~як завжди неперевершено~

Відповісти

2018-04-02 13:07:12

Mene.net

@Yulya_Vas дякую)

Відповісти

2018-04-02 16:50:26

Подобається

Інші вірші поета

Мрії Дівчина із парасолькою Просто живи Забудь...

Інші поети

@NO_CONNECTION

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Лєна

@_Salvatore_

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3053

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3559