Божевільні закохані
І полетіли ми за небокрай Кохаємо,чекаємо,мріємо віршами Для нас життя суцільний рай Блукаєм ми забутими стежками Весь світ погас, залишилися ми У пропасть впасти,чи у небо полетіти Та як кохати, пам'ятаємо завжди Родіємо з тобою, наче діти Ми збожеволіли від щастя та кохання П'яніємо від запаху цих хмар І непотрібні сотні слів нам та зітхання Секундочка розлуки- це кошмар Немає меж коханню нашому І вічність ця не надоїсть мені Яка б не була біль та разом ми Прості та божевільні ми закохані. 02.04.2018
2018-03-31 21:55:22
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yulya_Vas
Ах~як завжди неперевершено~
Відповісти
2018-04-02 13:07:12
1
Mene.net
@Yulya_Vas дякую)
Відповісти
2018-04-02 16:50:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4198
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3015