Дівчина із парасолькою
Вечірнє сонце заховалося в імлу Дівча прикрилось парасолькою І щось шепоче в телефон йому Поки краплі створюють мелодію Повітря свіже. А у парку тихо. Ніби не була гроза годину тому Відлуннує слова у телефоні ехо І вже не чуть стогнання грому Довкола так чарівно і прекрасно Немає діла до сліз нікому і ніде А сльози течуть по обиччю рясно Дівча із парасолькою кудись іде Та ні,не йде. Біжить у центр міста Поближче до людей які лишень Оговталися й сіли у кафе поїсти Нагадуючи сірих і дурних мишей Дурних? Ніхто ж не здогадається Що Дівчина із парасолькою, вона Піти на дах будинку збирається Стрибнути й полетіти в небеса Пізно, її уже ніяк не зупинити Стоїть із парасолькою на краю Серденько молоде ще хтіло жити Та скільки мучитися воно має? Одна мить. Парасолька полетіла І на тротуарі тіло мертве вже З любов'ю поквитатися не вміла Поквиталась і з собою теж На даху лишився телефон І повідомлення майнуло: "Вибач, я пожартував, моя любов. Ніякої зради і не було." Вечірнє сонце заховалося в імлу Прокинулися знов пориви вітру Віднесло знов у парк парасольку І стогін грому розкинувся по місту. ~22.04.2018~
2018-04-21 21:49:06
5
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Mene.net
@AnDroni та я поняла
Відповісти
2018-04-21 21:53:02
Подобається
Yulya_Vas
Вау,вірш сумненький,я би не подумала,що вірш про самогубство:0
Відповісти
2018-04-22 05:32:39
Подобається
Mene.net
@Yulya_Vas я і сама не хотіла таку нотку робити, але якось так написалося)
Відповісти
2018-04-22 07:16:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5561
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3470