Усмішка
Mene.net
Скільки разів намагалась забути Та з розуму зводить усмішка твоя Не знаю що далі робити, як бути Наче зупинилась для мене Земля Як бачу тебе, зникають тривоги Від усмішки твоєї я божевільна Куди мені йти,де шукати підмоги Просто незнаю. Вмираю повільно Знову я відпускаю. Та далі, і далі Закохуюсь. Неначе в перший раз. Розвішую дані Коханням медалі З зображенням усмішки й сотень образ Невже ж отак закохатися можна В усмішки твоєї незвідану силу Стежити за тобою секунду кожну Навіть стоячи на краю обриву Забудеш, підеш. Та чуєш, ніколи Не забуду ніколи я твоєї усмішки Нехай немов шип у серце колить Вона. А я піду. Далеко, в сутінки... Вона. Вона дарує мені життя... Твоя. Твоя ніжна і лагідна усмішка...
2018-05-02 20:26:01
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mene.net
@556633 дякую, мені приємно
Відповісти
2018-05-02 20:32:09
Подобається
Marina Parthenovith
Хай частіше тобі посміхаються)
Відповісти
2018-05-03 17:25:06
1
Mene.net
@Marina Parthenovith дякую, тобі теж)
Відповісти
2018-05-03 17:43:10
1
Інші вірші поета
Любити Трагедія на Чорнобильській АЕС Дівчина із парасолькою Забудь...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5140
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2779