Усмішка
Скільки разів намагалась забути Та з розуму зводить усмішка твоя Не знаю що далі робити, як бути Наче зупинилась для мене Земля Як бачу тебе, зникають тривоги Від усмішки твоєї я божевільна Куди мені йти,де шукати підмоги Просто незнаю. Вмираю повільно Знову я відпускаю. Та далі, і далі Закохуюсь. Неначе в перший раз. Розвішую дані Коханням медалі З зображенням усмішки й сотень образ Невже ж отак закохатися можна В усмішки твоєї незвідану силу Стежити за тобою секунду кожну Навіть стоячи на краю обриву Забудеш, підеш. Та чуєш, ніколи Не забуду ніколи я твоєї усмішки Нехай немов шип у серце колить Вона. А я піду. Далеко, в сутінки... Вона. Вона дарує мені життя... Твоя. Твоя ніжна і лагідна усмішка...
2018-05-02 20:26:01
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mene.net
@556633 дякую, мені приємно
Відповісти
2018-05-02 20:32:09
Подобається
Marina Parthenovith
Хай частіше тобі посміхаються)
Відповісти
2018-05-03 17:25:06
1
Mene.net
@Marina Parthenovith дякую, тобі теж)
Відповісти
2018-05-03 17:43:10
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13397
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6701