Вірші
Усмішка
Скільки разів намагалась забути
Та з розуму зводить усмішка твоя
Не знаю що далі робити, як бути
Наче зупинилась для мене Земля
Як бачу тебе, зникають тривоги
Від усмішки твоєї я божевільна
Куди мені йти,де шукати підмоги
Просто незнаю. Вмираю повільно
Знову я відпускаю. Та далі, і далі
Закохуюсь. Неначе в перший раз.
Розвішую дані Коханням медалі
З зображенням усмішки й сотень образ
Невже ж отак закохатися можна
В усмішки твоєї незвідану силу
Стежити за тобою секунду кожну
Навіть стоячи на краю обриву
Забудеш, підеш. Та чуєш, ніколи
Не забуду ніколи я твоєї усмішки
Нехай немов шип у серце колить
Вона. А я піду. Далеко, в сутінки...
Вона. Вона дарує мені життя...
Твоя. Твоя ніжна і лагідна
усмішка...
7
4
400
Трагедія на Чорнобильській АЕС
1:28. Звичайна ніч, Зорі.
Все місто спить. Ніхто не зна
Що смерть прийде у Чорнобиль
Як та нежданая біда
Та чути ось страшний удар
Гучні сирени, вогню язики
Багато життів відразу забрав
А інші ледь вогонь перемогли
Вона чекала вдома тата,
А ця коханого свого чекала
Та звістка не прийшла ніяка
Яка біда, країна ще не знала
Міська лікарня. Опіки пожежних.
Сльзи, біль, битва за життя
Скоро всі санітари і медсестри
Захворіють.Помруть.Полетять у небеса
Вже 32 роки минуло з часу того
Коли радіація вибухала хмарою
Лишилось лише молитись Богові
Та Чорнобиль залишився
примарою
~26.04.2018~
10
4
600
Дівчина із парасолькою
Вечірнє сонце заховалося в імлу
Дівча прикрилось парасолькою
І щось шепоче в телефон йому
Поки краплі створюють мелодію
Повітря свіже. А у парку тихо.
Ніби не була гроза годину тому
Відлуннує слова у телефоні ехо
І вже не чуть стогнання грому
Довкола так чарівно і прекрасно
Немає діла до сліз нікому і ніде
А сльози течуть по обиччю рясно
Дівча із парасолькою кудись іде
Та ні,не йде. Біжить у центр міста
Поближче до людей які лишень
Оговталися й сіли у кафе поїсти
Нагадуючи сірих і дурних мишей
Дурних? Ніхто ж не здогадається
Що Дівчина із парасолькою, вона
Піти на дах будинку збирається
Стрибнути й полетіти в небеса
Пізно, її уже ніяк не зупинити
Стоїть із парасолькою на краю
Серденько молоде ще хтіло жити
Та скільки мучитися воно має?
Одна мить. Парасолька полетіла
І на тротуарі тіло мертве вже
З любов'ю поквитатися не вміла
Поквиталась і з собою теж
На даху лишився телефон
І повідомлення майнуло:
"Вибач, я пожартував, моя любов.
Ніякої зради і не було."
Вечірнє сонце заховалося в імлу
Прокинулися знов пориви вітру
Віднесло знов у парк парасольку
І стогін грому розкинувся по місту.
~22.04.2018~
5
9
773
Забудь...
Чому в серце ножа я встромляю?
І так гірко й тихенько зітхаю?
Я ж була щаслива...
Яке дивне у мене життя,
І знову пишу твоє ім'я
Я ж так любила...
Малюю сердечка, а потім стираю
Для чого роблю це - не знаю
Не усвідомлюю...
Тебе так люблю й ненавижу!
На серці ім'я твоє виріжу!
Я збожеволіла...
Тебе хочу вбити і поцілувати,
Для тебе життя все хочу віддати!
Якась ненормальна...
Не можу дивитись на тебе,
А без тебе жити зникає потреба,
Пауза театральна...
А після паузи - все швидко дуже
Ні, я не для тебе, мій друже
А так хотілось...
Хотілось щоб разом ми двоє були,
У серці пожар ми разом б задули,
Та не судилось...
І сльози рікою по щоках течуть,
Чому ж я так плачу? Не суть.
І серце болить...
А в серці моєму було кохання
Це дуже щире,справжнє зізнання
Та шрам назавжди...
Мабуть, я піду. Бувай. Прощай.
Та я любила тебе, просто знай.
А ти ні. Мабуть...
І не з'являйся в моєму житті
Бо розбив ти серце мені
А краще - забудь...
~09.04.2018~
9
6
384
Любити
Любити - дар господній,
Любити - це як співи солов'я
Любити - символ міжнародний
Любити нам потрібно все життя
Люби і сонце врешті-врешт засяє
Люби і люди посміхатимуться всі
Люби і нехай всі про це знають
Люби і буде радість на землі
Любов - це погляд прямо в вічі
Любов забарвлює життя
Любов - це ясні літні ночі
Любов - це довести всі справи до кінця
Любові мало так залишилось
В любові крила за спиною
"Любові немає"- так ми пишемо
Дай руку і лети за мною
Любити треба все: і трави й квіти Бога і маленького жучка
Любов - дар. Любити треба вміти
І перш за все люби своє життя!
03.04.2018
6
7
366
Мрії
Я мрію що колись навчусь літати
І піднімусь у синю далечінь
І ніколи більше не буду я чекати
І за секунду здійсню сотні мрій
Можливо вам чомусь здається
Що це рожеві мрії наївної дитини
Але хто не вірить- не дочекається
Мрійливої сонячної днини
У мене буде кожен день - свято
Ніколи я не буду одинока
І дістану я з кишені жуйку м'ятну
І гляну на цей світ з висока
Незвіданне майбутнє я дізнаюсь
Гулятиму щодня в інших світах
І яка щаслива, я постараюсь
Описати у своїх віршах.
03.04.2018
6
2
350
Божевільні закохані
І полетіли ми за небокрай
Кохаємо,чекаємо,мріємо віршами
Для нас життя суцільний рай
Блукаєм ми забутими стежками
Весь світ погас, залишилися ми
У пропасть впасти,чи у небо полетіти
Та як кохати, пам'ятаємо завжди
Родіємо з тобою, наче діти
Ми збожеволіли від щастя та кохання
П'яніємо від запаху цих хмар
І непотрібні сотні слів нам та зітхання
Секундочка розлуки- це кошмар
Немає меж коханню нашому
І вічність ця не надоїсть мені
Яка б не була біль та разом ми
Прості та божевільні ми закохані.
02.04.2018
9
2
471
Задумайся
А в світі все неспокійно
Постійно бушує війна
Довіряти комусь-ненадійно
Доживу я до завтра? Хто-зна
Не дивляться люди, куди ідуть
Не бачать, в яку прірву стрибають
Не думають про своє майбутнє,мабуть
Як щасливими бути-не знають
Коли ж закінчиться війна й це пекло?Коли отямляться нарешті люди? Наші совість і розум померли
Кажуть всі що щастя- небуде
Зрозумійте ж, люди, не варто
Жити війною й скандалом
Ми звикли стартувати зі старту
А де фінішуєм- не знаєм
6
0
419
Просто живи
Щось муляє там, в душі
Наче на серці камінь лежить
Не помагає вже писати вірші
Може пора життям дорожить?
Дивлюсь знову крізь сльози в вікно
"От би все повернути назад"
Не поверне часу ніхто
Хватить блукать наугад!
Життя, як нитка-тоненьке
Враз обірвалось, і все
Не плач, ну не плач, дорогенька
Все погане у світі мине!
Візьми нарешті в руки себе
Почни жити з нового листа
Падаєш? Вставай! Не здавайся же
Не марнуй ти свого ж життя!
Все наповнится барвами хай
В цьому світі, як квітка, рости!
Що б не сталось, завжди пам'ятай
Жити треба, просто живи...
8
0
485