Любити
Mene.net
Любити - дар господній, Любити - це як співи солов'я Любити - символ міжнародний Любити нам потрібно все життя Люби і сонце врешті-врешт засяє Люби і люди посміхатимуться всі Люби і нехай всі про це знають Люби і буде радість на землі Любов - це погляд прямо в вічі Любов забарвлює життя Любов - це ясні літні ночі Любов - це довести всі справи до кінця Любові мало так залишилось В любові крила за спиною "Любові немає"- так ми пишемо Дай руку і лети за мною Любити треба все: і трави й квіти Бога і маленького жучка Любов - дар. Любити треба вміти І перш за все люби своє життя! 03.04.2018
2018-04-03 13:25:20
6
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Yulya_Vas
@Mene.net я так само стояла в Львові,тіки трохи менше)
Відповісти
2018-04-03 13:37:37
Подобається
Mene.net
@Yulya_Vas тоді ти знаєш шо таке нудьга
Відповісти
2018-04-03 13:41:40
Подобається
Yulya_Vas
@Mene.net ага😂
Відповісти
2018-04-03 13:42:33
Подобається
Інші вірші поета
Задумайся Забудь... Усмішка Мрії
Інші поети
Nespassion
@Nespassion
Margarita20
@Margarita20
Ann Korzhan
@Anna_Korz
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2043
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333