Задумайся
А в світі все неспокійно Постійно бушує війна Довіряти комусь-ненадійно Доживу я до завтра? Хто-зна Не дивляться люди, куди ідуть Не бачать, в яку прірву стрибають Не думають про своє майбутнє,мабуть Як щасливими бути-не знають Коли ж закінчиться війна й це пекло?Коли отямляться нарешті люди? Наші совість і розум померли Кажуть всі що щастя- небуде Зрозумійте ж, люди, не варто Жити війною й скандалом Ми звикли стартувати зі старту А де фінішуєм- не знаєм
2018-03-19 17:35:25
6
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3849
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252