Забудь...
Чому в серце ножа я встромляю? І так гірко й тихенько зітхаю? Я ж була щаслива... Яке дивне у мене життя, І знову пишу твоє ім'я Я ж так любила... Малюю сердечка, а потім стираю Для чого роблю це - не знаю Не усвідомлюю... Тебе так люблю й ненавижу! На серці ім'я твоє виріжу! Я збожеволіла... Тебе хочу вбити і поцілувати, Для тебе життя все хочу віддати! Якась ненормальна... Не можу дивитись на тебе, А без тебе жити зникає потреба, Пауза театральна... А після паузи - все швидко дуже Ні, я не для тебе, мій друже А так хотілось... Хотілось щоб разом ми двоє були, У серці пожар ми разом б задули, Та не судилось... І сльози рікою по щоках течуть, Чому ж я так плачу? Не суть. І серце болить... А в серці моєму було кохання Це дуже щире,справжнє зізнання Та шрам назавжди... Мабуть, я піду. Бувай. Прощай. Та я любила тебе, просто знай. А ти ні. Мабуть... І не з'являйся в моєму житті Бо розбив ти серце мені А краще - забудь... ~09.04.2018~
2018-04-08 21:55:48
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
AnDroni
Кльоао
Відповісти
2018-04-11 19:59:15
Подобається
AnDroni
Кльово
Відповісти
2018-04-11 19:59:40
1
Mene.net
@AnDroni дякую
Відповісти
2018-04-11 20:00:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6474
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17091