Забудь...
Mene.net
Чому в серце ножа я встромляю? І так гірко й тихенько зітхаю? Я ж була щаслива... Яке дивне у мене життя, І знову пишу твоє ім'я Я ж так любила... Малюю сердечка, а потім стираю Для чого роблю це - не знаю Не усвідомлюю... Тебе так люблю й ненавижу! На серці ім'я твоє виріжу! Я збожеволіла... Тебе хочу вбити і поцілувати, Для тебе життя все хочу віддати! Якась ненормальна... Не можу дивитись на тебе, А без тебе жити зникає потреба, Пауза театральна... А після паузи - все швидко дуже Ні, я не для тебе, мій друже А так хотілось... Хотілось щоб разом ми двоє були, У серці пожар ми разом б задули, Та не судилось... І сльози рікою по щоках течуть, Чому ж я так плачу? Не суть. І серце болить... А в серці моєму було кохання Це дуже щире,справжнє зізнання Та шрам назавжди... Мабуть, я піду. Бувай. Прощай. Та я любила тебе, просто знай. А ти ні. Мабуть... І не з'являйся в моєму житті Бо розбив ти серце мені А краще - забудь... ~09.04.2018~
2018-04-08 21:55:48
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
AnDroni
Кльоао
Відповісти
2018-04-11 19:59:15
Подобається
AnDroni
Кльово
Відповісти
2018-04-11 19:59:40
1
Mene.net
@AnDroni дякую
Відповісти
2018-04-11 20:00:53
Подобається
Інші вірші поета
Любити Трагедія на Чорнобильській АЕС Мрії Божевільні закохані
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053