Трагедія на Чорнобильській АЕС
1:28. Звичайна ніч, Зорі. Все місто спить. Ніхто не зна Що смерть прийде у Чорнобиль Як та нежданая біда Та чути ось страшний удар Гучні сирени, вогню язики Багато життів відразу забрав А інші ледь вогонь перемогли Вона чекала вдома тата, А ця коханого свого чекала Та звістка не прийшла ніяка Яка біда, країна ще не знала Міська лікарня. Опіки пожежних. Сльзи, біль, битва за життя Скоро всі санітари і медсестри Захворіють.Помруть.Полетять у небеса Вже 32 роки минуло з часу того Коли радіація вибухала хмарою Лишилось лише молитись Богові Та Чорнобиль залишився примарою ~26.04.2018~
2018-04-26 17:42:12
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
solomia112
Дуже
Відповісти
2018-04-26 18:16:47
2
Mene.net
@solomia112 дякую
Відповісти
2018-04-26 18:25:45
Подобається
Mene.net
@Yulya_Vas дякую
Відповісти
2018-04-26 18:25:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14231
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840