"Спогад"
Яна Войвич
І знову цей спогад вертається до мене, Він в пам'яті моїй назавжди там буде, Палало від болю серце стражденне, Горіла душа, вона теж не забуде. Я довіряла так безкінечно, Дивилася в очі щиро йому, Так в житті буває, безперечно, Що, кохаючи, віриш всьому. Раділа, що знайшла кохання своє, Й щасливішої не було на світі, Та насправді, воно було не моє, Чужі показали правду на світлі. Там інша дівчина була, Що правду велику носила, І повірити в це я не могла, Бо правда ця - його дитина. Краялось серце від болю, Падало в саме небуття, Як я могла бути такою сліпою, Що ледь не зіпсувала своє життя? У своїх думках сиділа, Шукала, що мені робити, Бо хоч як би не кохала, Але треба відпустити. Не знаю, чи буде він із нею, Все вже назад не повернути, Хай кожен йде дорогою своєю, І я вірю, що ще моєму щастю бути! Яна Войвич 23.06.2020р.
2020-06-23 20:46:29
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Radianta
І сумний, і водночас позитивно налаштований вірш 😊, так, ми не повинні втрачати віру у краще майбутнє 💞 Дякую! Я практично всі ваші вірші зберегла в закладки, щоб не загубити їх 😍
Відповісти
2020-07-13 22:04:58
1
Яна Войвич
@Radianta Велике дякую! 😘
Відповісти
2020-07-13 22:12:48
Подобається
Інші вірші поета
Лей же музыка, лейся... " Коханому " " Що таке щастя? " Душа поета
Інші поети
Legean_34
@Legean_34
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15578
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2190