"Спогад"

Яна Войвич

І знову цей спогад вертається до мене, Він в пам'яті моїй назавжди там буде, Палало від болю серце стражденне, Горіла душа, вона теж не забуде. Я довіряла так безкінечно, Дивилася в очі щиро йому, Так в житті буває, безперечно, Що, кохаючи, віриш всьому. Раділа, що знайшла кохання своє, Й щасливішої не було на світі, Та насправді, воно було не моє, Чужі показали правду на світлі. Там інша дівчина була, Що правду велику носила, І повірити в це я не могла, Бо правда ця - його дитина. Краялось серце від болю, Падало в саме небуття, Як я могла бути такою сліпою, Що ледь не зіпсувала своє життя? У своїх думках сиділа, Шукала, що мені робити, Бо хоч як би не кохала, Але треба відпустити. Не знаю, чи буде він із нею, Все вже назад не повернути, Хай кожен йде дорогою своєю, І я вірю, що ще моєму щастю бути! Яна Войвич 23.06.2020р.

2020-06-23 20:46:29

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Radianta

І сумний, і водночас позитивно налаштований вірш 😊, так, ми не повинні втрачати віру у краще майбутнє 💞 Дякую! Я практично всі ваші вірші зберегла в закладки, щоб не загубити їх 😍

Відповісти

2020-07-13 22:04:58

Яна Войвич

@Radianta Велике дякую! 😘

Відповісти

2020-07-13 22:12:48

Подобається

Інші вірші поета

З Днем Народження! " Відстань " Лей же музыка, лейся... "Заживо горіти"

Інші поети

R_i_t_a

@freebird

Julian de Sousa

@juliandesousa

Gamila

@mariam_wael_2evw

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

15656

І сиділи, курили

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.

4167