28.08.2021
Сьогодні тут ми вже востаннє, Вже досить марних сподівань. Душі ледь чутне скрізь волання Без відповідей сто питань. Яку дорогу не обрали? Коли пішло усе не так? Та чи було у нас бажання Себе всіх вивернуть навзнак? По-іншому не може бути, Так хтось нас вищий указав, Чому ж не можна повернути Хоч мить, яку він нам віддав? Та чи і є що повернути? Чи це ілюзія, обман? Цього ніколи не забути. Оце і є для мене план? Повсюди бачити минуле, Ховати душу знов і знов. Зсилатися на температуру І закривати цю любов.
2021-08-28 20:44:19
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1750
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12937