28.08.2021
Сьогодні тут ми вже востаннє, Вже досить марних сподівань. Душі ледь чутне скрізь волання Без відповідей сто питань. Яку дорогу не обрали? Коли пішло усе не так? Та чи було у нас бажання Себе всіх вивернуть навзнак? По-іншому не може бути, Так хтось нас вищий указав, Чому ж не можна повернути Хоч мить, яку він нам віддав? Та чи і є що повернути? Чи це ілюзія, обман? Цього ніколи не забути. Оце і є для мене план? Повсюди бачити минуле, Ховати душу знов і знов. Зсилатися на температуру І закривати цю любов.
2021-08-28 20:44:19
3
0
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7486
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8034