28.08.2021
Сьогодні тут ми вже востаннє, Вже досить марних сподівань. Душі ледь чутне скрізь волання Без відповідей сто питань. Яку дорогу не обрали? Коли пішло усе не так? Та чи було у нас бажання Себе всіх вивернуть навзнак? По-іншому не може бути, Так хтось нас вищий указав, Чому ж не можна повернути Хоч мить, яку він нам віддав? Та чи і є що повернути? Чи це ілюзія, обман? Цього ніколи не забути. Оце і є для мене план? Повсюди бачити минуле, Ховати душу знов і знов. Зсилатися на температуру І закривати цю любов.
2021-08-28 20:44:19
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5887
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12686