Зникнути

Your_Loneliness

Так боляче, так сумно дивитися назад через роки. Шукати у думках безумно нові й нові страшні гріхи. Згадати всі розчарування, біль та зради. З брехні та фальшу наряди. Тоді було погано, сьогодні — ще гірше. Не знаю, чи хочу жити так, як раніше. Отримуючи те, чого, здавалося б, хочу, назад роблю крок. Життєва двієчниця, не вчу жоден урок. Хочу злитися з фоном, зникнути, До цього відчуття треба б вже звикнути. Впасти, й не встати на полі життя. Воліла ніколи б не відчувати своє серцебиття.

2017-12-19 20:44:02

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Юлия Р

Як завжди, сумно і неймовірно гарно. Дякую за те, що ви пишете.

Відповісти

2018-02-14 10:02:12

Подобається

Інші вірші поета

Ти - творець Весь світ заснув... Що скажеш ти? 28.08.2021

Інші поети

Трояндочка

@Rose_Senorita

Erza L'enfer Du Mal

@Queeny_anime

Yash Kapoor

@ykapoor

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12605

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6715