Зникнути
Your_Loneliness
Так боляче, так сумно дивитися назад через роки. Шукати у думках безумно нові й нові страшні гріхи. Згадати всі розчарування, біль та зради. З брехні та фальшу наряди. Тоді було погано, сьогодні — ще гірше. Не знаю, чи хочу жити так, як раніше. Отримуючи те, чого, здавалося б, хочу, назад роблю крок. Життєва двієчниця, не вчу жоден урок. Хочу злитися з фоном, зникнути, До цього відчуття треба б вже звикнути. Впасти, й не встати на полі життя. Воліла ніколи б не відчувати своє серцебиття.
2017-12-19 20:44:02
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юлия Р
Як завжди, сумно і неймовірно гарно. Дякую за те, що ви пишете.
Відповісти
2018-02-14 10:02:12
Подобається
Інші вірші поета
Ти - творець 28.08.2021 Весь світ заснув... Що скажеш ти?
Інші поети
Твоя NATALI
@sunny_princess
Ally San
@allysan1210
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8310
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1615