Що скажеш ти?
Я не бачу сенсу буття.
Можна я позбавлю себе життя?
Скажеш, це недоречно?
Я згодна, безперечно.
Я не хочу так жити, ні, не жити — існувати
Навіть собі брехати, брехати, брехати.
Може, я б змогла покохати?
Та чи хочу любов відчувати?
Питання, питання, питання...
Ти чуєш, чуєш мої благання?
Знаю, не чуєш, не розумієш,
Без правил чітких жити не смієш,
Дедалі звужуєш для себе рамки.
Поглянь, від моїх рам тільки уламки.
Я знищила їх, спалила дотла.
Я змогла, я змогла.
Що скажеш ти,
Коли дізнаєшся, що я схотіла піти.
Осудиш? Зненавидиш? Зрозумієш?
Скажеш, що нічого вже не вдієш?
Я пішла проти всього і всіх,
Я чула за спиною зневажливий сміх.
Я жила так, як я хотіла.
Я пішла, бо по-іншому не вміла.
2017-12-12 18:32:06
8
3