Що скажеш ти?

Your_Loneliness

Я не бачу сенсу буття. Можна я позбавлю себе життя? Скажеш, це недоречно? Я згодна, безперечно. Я не хочу так жити, ні, не жити — існувати Навіть собі брехати, брехати, брехати. Може, я б змогла покохати? Та чи хочу любов відчувати? Питання, питання, питання... Ти чуєш, чуєш мої благання? Знаю, не чуєш, не розумієш, Без правил чітких жити не смієш, Дедалі звужуєш для себе рамки. Поглянь, від моїх рам тільки уламки. Я знищила їх, спалила дотла. Я змогла, я змогла. Що скажеш ти, Коли дізнаєшся, що я схотіла піти. Осудиш? Зненавидиш? Зрозумієш? Скажеш, що нічого вже не вдієш? Я пішла проти всього і всіх, Я чула за спиною зневажливий сміх. Я жила так, як я хотіла. Я пішла, бо по-іншому не вміла.

2017-12-12 18:32:06

8

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Юлия Р

Ваші вірші неймовірні.

Відповісти

2017-12-15 04:18:40

Подобається

Your_Loneliness

вирішила написати про залежність людей від інших

Відповісти

2017-12-15 05:28:47

Подобається

Your_Loneliness

@Юлия Р дякую, мені дуже приємно це чути

Відповісти

2017-12-15 05:30:15

Подобається

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4797

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3388