Ти - творець
Ти йдеш вулицями, мостами, Крокуєш стомленими містами. Тут сотні, тисячі людей Ти живеш серед їх ідей. Не щиро смієшся, радієш, Про щось потаємне мрієш. Чекаєш ту сокровенну мить, Коли в душі щастя забринить. Чекаєш, чекаєш і мрієш, Думаєш, що сам нічого не вдієш. Сподіваєшся на всіх, окрім себе, Та ніхто нічого не зробить для тебе. Ти сам тут, живи, дій, Не покладай ні на кого марних надій. Це твоє життя, ти — творець, Твори, поки ще не кінець.
2017-12-10 21:18:35
7
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139