Обійми
Обійми... А чого вони варті? Обійми... Хіба це не прекрасно?! Знаєш я мрію з тобою під місячним світлом гуляти, Дивитись на небо і думку гадати. Знаєш я мрію відчути твоє мужнє плече, Обійняти тебе і забути про все... Обійми... Це емоція чи почуття? Обійми... Хіба вони не варті нашого буття?! Знаєш з тобою я стаю хоча і на певний час Тією маленькою і неслухняною дитиною. Знаєш з тобою я даю волю почуттям, Просто забуваю про все і час триває тільки для нас. Обійми... Ввічливість чи пристрасть? Обійми... Хіба не ніжно виглядає?! Обіймаючи тебе Я знаю, що колись ми серця поєднаєм. Обіймаючи тебе Я знаю, що колись ми в любові зізнаємось. Обійми... Кохання чи любов? Обійми... Хіба незакохані так світ сприймають?! Знаєш обіймаючи тебе я зрозуміла одне, Що ти та людина, яка пробуджує серце сильніше битись... Знаєш коли ти обіймаєш мене, Я розумію доля не просто так зводить разом... Обімаю закохану душу... Цілую солодкі губи... Кохаю щиру душу... І просто дякую небу за ту саму людину!
2018-02-17 22:54:57
7
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11416
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1525